мандрівник


— і/вника/, ч. Той, хто мандрує; подорожній, подорожанин. || Людина, що за характером своєї діяльності мусить часто мандрувати …



Український тлумачний словник











мандрівник


— [мандр і/ўниек] ка, м. (на) ков і/ ку, кл. р і/ўниеку// р іўни/чеи, мн. кие, к іў і [мандр іўни/к] ниека/, м. (на) ниеко/в і/ ниеку/, кл. р і/ўниеку// р іўни/чеи, мн. ниеки/, ниек і/ў …



Орфоепічний словник української мови











мандрівник


— (той, хто мандрує, подорожує), мандрівець, подорожній, подорожанин, подорожник, пройдисвіт, обходисвіт, вояжер, піліґрим …



Словник синонімів української мови











мандрівник


— іменник чоловічого роду, істота …



Орфографічний словник української мови











пелгрим


— мандрівник, прочанин, богомолець див. перегрин …



Зведений словник застарілих та маловживаних слів











Первомайский, Леонид Соломонович


— [1908 ] современный украинский писатель. Род. в Краснограде, в семье кустаря переплетчика. Начал печататься в 1924. Первые произведения посвящены в значительной мере отображению еврейского местечка, местечковой бедноты, распада старого быта после …



Большая биографическая энциклопедия











Первомайский


— Леонид Соломонович (1908 ) современный украинский писатель. Р. в Краснограде в семье кустаря переплетчика. Начал печататься в 1924. Первые произведения посвящены в значительной мере отображению еврейского местечка, местечковой бедноты, распада… …



Литературная энциклопедия











Окуневский, Ярослав


— В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Окуневский. Ярослав Окуневский (5 марта 1860(18600305), г. Радовцы, Буковина, теперь Румыния † 24 октября 1929, г. Городенка, Ивано Франковская область) военный врач,… …



Википедия











вандрівник


— а/, ч., зах. Мандрівник …



Український тлумачний словник











вояжер


— а, ч., заст., ірон. Те саме, що мандрівник …



Український тлумачний словник











землепроходець


— хі/дця, ч. 1) Старовинна назва мандрівника, який відкривав, досліджував та освоював невідомі до того часу землі. 2) Мандрівник …



Український тлумачний словник











мандрівець


— івця/, ч. Те саме, що мандрівник …



Український тлумачний словник











мандрівниця


— і. Жін. до мандрівник …



Український тлумачний словник











мандрівницький


— а, е. Прикм. до мандрівник …



Український тлумачний словник











пілігрим


— а, ч., книжн. 1) Паломник, прочанин, мандрівний богомолець, який іде на поклоніння до святих місць. 2) перен. Мандрівник, подорожній …



Український тлумачний словник











странник


— а, ч., заст. 1) Богомолець, який мандрує по святих місцях і живе милостинею; прочанин. 2) Той, хто мандрує, подорожує; мандрівник, подорожній …



Український тлумачний словник







from Publication digest https://ift.tt/2EBA9wB