жартувати — у/ю, у/єш, недок. 1) без додатка, з ким. Говорити або робити що небудь дотепно, веселитися, смішити когось. || тільки з ким. Приваблювати до себе когось веселими розмовами; залицятися. || тільки з ким. Бавитися з ким небудь (перев. з дітьми). 2)… … Український тлумачний словник

жартувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови

ґецувати — жартувати … Лемківський Словничок

фіґлюватн — жартувати … Лемківський Словничок

Всеукраинский национальный конгресс — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия

веселун — а/, ч. Весела, життєрадісна людина; той, хто любить веселитися, жартувати і т. ін … Український тлумачний словник

веселуха — и, ж. 1) Весела, життєрадісна людина; та, що любить веселитися, жартувати і т. ін. 2) жарт. Алкогольний напій … Український тлумачний словник

витівати — а/ю, а/єш, недок., ви/тіяти, ію, ієш, док., перех. і неперех. Вигадувати що небудь, робити щось незвичайне. || Робити різні витівки, жартувати, пустувати … Український тлумачний словник

віджартовуватися — уюся, уєшся, недок., віджартува/тися, у/юся, у/єшся, док. 1) Замість серйозної давати жартівливу відповідь; відмагатися жартами. 2) тільки док., рідко. Закінчити, перестати жартувати … Український тлумачний словник

віц — а, ч., діал. Дотеп. •• Пуска/ти (пусти/ти) віц жартувати … Український тлумачний словник

жартівливий — а, е. 1) Який любить жартувати, веселитися, схильний до жартів (про людину). || Власт. веселій, дотепній людині, яка жартує або любить жартува/ти (у 1 знач.). 2) Який містить жарт, має характер жарту. || у знач. ім., рідко жартівли/ве, вого, с.… … Український тлумачний словник

жартівник — а/, ч. Той, хто любить жартувати (у 1 знач.); жартун … Український тлумачний словник

жартування — я, с. Дія за знач. жартувати … Український тлумачний словник

жартуватися — у/ємося, у/єтеся, недок., розм., рідко. 1) Говорити один одному дотепи, забавляти, смішити один одного. 2) безос. Жартувати з охотою, з задоволенням … Український тлумачний словник

збиткувати — у/ю, у/єш, недок., діал. 1) неперех. Зазнавати матеріальних втрат. 2) перех. Знущатися з кого небудь. 3) неперех. Пустувати, жартувати … Український тлумачний словник

збиткуватися — у/юся, у/єшся, недок., діал. 1) над ким, з кого, рідко на кого і без додатка. Знущатися. || над чим, на чому. Глумитися. 2) Пустувати, жартувати … Український тлумачний словник